-
1 tail
1. n1) хвіст, хвостик2) те, що нагадує хвіст3) іст. кінський хвіст (емблема влади в Туреччині)5) нижній кінець (чогось); кінчик; край6) задній кінець, край (чогось)7) кінцева фаза8) заключна частина9) спідниця; нижня частина сукні10) пола, фалда11) шлейф12) pl фрак13) амер. сищик, філер, «хвіст»14) черга, «хвіст»15) зворотний бік монети, решка16) pl покидьки; рештки17) менш впливова частина (політичної партії)18) спорт. слабша частина команди20) тех. хвостовик (інструмента)21) ав. хвостове оперення; хвіст22) військ. тил23) друк. нижній обріз (сторінки)24) розм. зад, сідниці25) юр. спадкоємне майноtail assembly (unit) — ав. хвостове оперення
tail gun — ав. хвостова гармата
6) обтяжений тиламиtail skid — ав. хвостовий костиль
tail slide — ав. ковзання на хвіст
tail turret — ав. хвостова вогнева установка; хвостова турель
tail wheel — ав. хвостове колесо
to follow at smb.'s tail — іти назирці (по п'ятах) за кимсь
to have the tail between the legs — піджати хвоста, злякатися
to have (to keep) one's tail up (down) — бути у піднесеному (пригніченому) настрої
to turn tail — піджати хвіст; дременути, накивати п'ятами
to twist smb.'s tail — роздратовувати когось, наступати комусь на хвіст
2. adj1) задній; хвостовий2) юр. обмежений умовою3. v1) припасовувати (приробляти) хвіст2) тягти за хвіст3) відтяти (відрубати, відрізати) хвіст5) іти слідом, вистежувати, переслідувати6) утворити хвіст (процесії); іти позаду7) розтягтися ланцюжком9) приставати (до компанії — on)11) буд. бути закріпленим у стіні (про цеглину тощо)12) мор. обплітати татарським обплетенням (кінець троса)13) мор. повертатися кормою14) юр. обмежувати права; обтяжувати зобов'язаннями (про нерухоме майно)tail after, tail along — а) іти назирці (по п'ятах), переслідувати; б) плентатися у хвості, пасти задніх
tail away, tail off, tail out — а) розтягуватися (про процесію); б) замовкати, завмирати; в) вщухати (про вітер); г) піджати хвіст; кинутися навтіки; д) залишати позаду (суперників)
* * *I [teil] n1) хвістto wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)
2) що-н., що нагадує хвістtail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)
3) нижній кінець (чого-н.); кінчикtail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край
tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці
4) краєчок, куточок (ок)to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком
5) кінцева фаза, кінецьtail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець
the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)
6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фракto wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих
7) свита, кортеж8) сищик, філер, "хвіст"we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості
9) черга, "хвіст"10) pl зворотна сторона ( монети)heads or tails — орел або решка
11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса14) cпopт. п'ята ( лижі)15) тex. хвостовик ( інструмент)16) aв. хвостове оперення; хвістtail assembly /unit/ — хвостове оперення
17) мop. штерт18) вiйcьк. тил19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)••at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.
to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.
with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх
to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити
to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої
to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль
II [teil] vthe sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця
1) прилаштовувати, прикріпляти хвістto tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)
2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору
to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)
4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста5) махнути хвостом ( про рибу)7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)8) мop. повертатися або навалюватися кормоюIII [teil] n; юр.заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії
обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість) -
2 aga
-
3 divan
n1) тахта, софа2) кімната для курців, де подають каву3) тютюновий магазин (тж cigar divan)4) збірник ліричних віршів, диван (у східній поезії)* * *I n1) тахта, софа; отоманка2) кімната для паління, куди подається кава3) тютюнова крамниця ( cigar divan)II n; іст.диван ( державна рада в Туреччині); зал засідань диванаIII nдиван, збірник ліричних віршів ( у східній поезії) -
4 dizdar
n; іст.хоронитель замка, командир фортеці ( у Туреччині е Персії) -
5 oka
-
6 zaptiah
= zaptieh; n -
7 bow-string
-
8 divan
I n1) тахта, софа; отоманка2) кімната для паління, куди подається кава3) тютюнова крамниця ( cigar divan)II n; іст.диван ( державна рада в Туреччині); зал засідань диванаIII nдиван, збірник ліричних віршів ( у східній поезії) -
9 dizdar
n; іст.хоронитель замка, командир фортеці ( у Туреччині е Персії) -
10 oka
-
11 tail
I [teil] n1) хвістto wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)
2) що-н., що нагадує хвістtail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)
3) нижній кінець (чого-н.); кінчикtail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край
tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці
4) краєчок, куточок (ок)to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком
5) кінцева фаза, кінецьtail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець
the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)
6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фракto wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих
7) свита, кортеж8) сищик, філер, "хвіст"we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості
9) черга, "хвіст"10) pl зворотна сторона ( монети)heads or tails — орел або решка
11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса14) cпopт. п'ята ( лижі)15) тex. хвостовик ( інструмент)16) aв. хвостове оперення; хвістtail assembly /unit/ — хвостове оперення
17) мop. штерт18) вiйcьк. тил19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)••at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.
to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.
with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх
to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити
to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої
to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль
II [teil] vthe sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця
1) прилаштовувати, прикріпляти хвістto tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)
2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору
to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)
4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста5) махнути хвостом ( про рибу)7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)8) мop. повертатися або навалюватися кормоюIII [teil] n; юр.заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії
обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість) -
12 zaptiah
= zaptieh; n -
13 восток
схід (р. сходу), схід сонця, (редко) східень (р. -дня). [Помолились на схід сонця (Шевч.). Довго жив на сході - і в Туреччині, і в Персії]. На востоке (с восточной стороны) - від схід-сонця, з-під сонця. [Видко від схід-сонця гай (М. Вовч.)].* * *схід, род. п. схо́ду -
14 побоище
1) (битва) бойовище, бій, побій (-бою). [Як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німеччині, в третьому побою у Туреччині];2) (поле битвы) бойовище, бойовисько, побойовище, побойовисько.* * *1) побо́їще; (сражение, схватка) бойови́ще, бойови́сько, побойови́ще, побойови́сько, бої́ще; (бой, битва) бій, род. п. бо́ю, би́тва, побі́й; ( драка) бі́йка2) ( место боя) бойови́ще, бойови́сько, побо́їще, побойови́ще, побойови́сько -
15 природный
природний и -дній, натуральний, родимий, самородний, прирожденний, природжений. [До природньої звичайности (вежливости) української селянки в неї пристало щось вже дуже солодке, аж нудне (Неч.-Лев.). Природня (родима, прирожденна) відьма. В Туреччині самородні кріпості в скалах (Звин.)]. -ное свойство, -ный цвет - природна властивість, природний (натуральний) колір. -ные наклонности, недостатки - природні (прирожденні) нахили, вади. -ный ум, смысл - прирожденний розум, (образно) некупований, непозичений розум. -ные дарования - прирожденний хист (дар), прирожденні таланти. -ный дворянин - родом (з роду) дворянин. -ный житель - тубілець (-льця), абориген (-на). Срв. Прирождённый.* * *приро́дний; ( врождённый) приро́джений -
16 tail
-
17 piastre
[pɪ'æstə]nпіа́стр (монета в Туреччині, Сирії, Єгипті) -
18 сунізм
СУНІЗМ - один із напрямів ісламу (поряд із шиїзмом). Його послідовники визнають не лише Коран, а й святість Суни. Переважна більшість мусульман є сунітами. В галузі теології головна відміна С. від шиїзму полягає в тому, що С. не визнає можливості посередництва між Аллахом і людьми після смерті Мухаммеда, заперечує особливу природу Алі і право його нащадків на імамат, управління громадою. С. відрізняється від шиїзму також у принципах юридичних рішень, характері свят, ставленні до іновірців, у деталях молитви тощо. Священними містами сунітів є Мекка і Медина. Послідовники проживають в Афганістані, Індії, Пакистані, Китаї, Туреччині, Єгипті, Росії, Україні тощо.В. Лубський
См. также в других словарях:
сераскир — а, ч. У давній Туреччині – головнокомандувач; згодом (у султанській Туреччині) – військовий міністр … Український тлумачний словник
Ван — 1 іменник чоловічого роду місто в Туреччині Ван 2 іменник чоловічого роду озеро в Туреччині … Орфографічний словник української мови
Омельченко, Алексей Сергеевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Омельченко. Алексей Омельченко … Википедия
Озаркив, Игорь Игоревич — Игорь Озаркив Общая информация … Википедия
абаб — а, ч. Вільний матрос у Туреччині … Український тлумачний словник
аям — а, ч. Виборний суддя у Туреччині … Український тлумачний словник
баша — і/, ч., іст. У Туреччині та Єгипті – титул найвищих урядовців, вельмож і генералів … Український тлумачний словник
башибузук — а, ч. 1) Солдат нерегулярних військ у Туреччині у 18 19 ст. 2) перен., заст. Розбишака, головоріз … Український тлумачний словник
бей — я, ч. 1) У султанській Туреччині та в давні часи у татар – титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників. 2) У деяких східних країнах додається до власного імені і означає пан … Український тлумачний словник
бімбаші — невідм., ч. Полковий командир у Туреччині … Український тлумачний словник
бунчук — а/, ч. 1) іст. Булава з металевою кулькою на кінці та прикрасою китицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреччині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) та Україні (як ознака влади гетьманів). 2) У деяких… … Український тлумачний словник